[vc_row full_width=»stretch_row» css=».vc_custom_1531049302498{background-color: #1b1b1b !important;}»][vc_column][vc_wp_custommenu title=»Hot topics» nav_menu=»13″][/vc_column][/vc_row]

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

0

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА

За день до закінчення травня Київрада прийняла рішення, згідно з яким виробники БПЛА можуть отримати фінансово-кредитну підтримку коштом міського бюджету. dev.ua спитав у виробників БПЛА, як це рішення може вплинути на них, чи готові вони працювати в таких умовах і які ризики бачать. Спойлер — у відповідях здебільшого обережність.

Залишити коментар

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА | dev.ua

За день до закінчення травня Київрада прийняла рішення, згідно з яким виробники БПЛА можуть отримати фінансово-кредитну підтримку коштом міського бюджету. dev.ua спитав у виробників БПЛА, як це рішення може вплинути на них, чи готові вони працювати в таких умовах і які ризики бачать. Спойлер — у відповідях здебільшого обережність.

Що пропонують у Київраді

30 травня, Київрада внесла зміни та доповнення до Положення  програми фінансово-кредитної допомоги малого і середнього бізнесу від 2017 року. Цим рішенням рада звузила коло отримувачів фінансової допомоги до підприємств, що працюють по КВЕД 2010 секція С «Переробна промисловість», клас «Виробництво повітряних і космічних летальних апаратів, супутнього устаткування». Воно діє на період воєнного стану та 90 календарних днів після. 

Прийняття цього проєкту рішення потребує додаткового фінансування з бюджету міста Києва на 2024 рік у розмірі 60 млн грн. Міський бюджет компенсуватиме виробнику 99% суми відсотків по кредиту, який погодить йому банк-партнер. Виробник має вкласти в проєкт не менш ніж 20% його загальної вартості.

Кредит можна взяти лише на придбання устаткування та інших засобів виробництва, придбання і будівництво приміщень для виробничих потужностей. 

Серед партнерів наступні банки: «Прокредит банк», «Укргазбанк», «Ощадбанк», «Кредитвест банк», «Кредобанк», «Приватбанк», «Глобус», «Банк Восток», «Банк український капітал», «Таскомбанк», «Комерційний Індустріальний Банк», «Укрексімбанк», «МТБ Банк» та «Банк інвестицій та заощаджень».

«Диявол у дрібницях»

Дехто з виробників утримався від коментарів, бо вважає, що подача на такі програми потребує часу, і всі підводні камені будуть зрозумілі лише в процесі. Наприклад, Максим Левківський, співзасновник волонтерської організації виробників дронів та інших пристроїв широкого призначення «Інженерний корпус», зауважив, що ініціатива хороша і виглядає як чудова можливість. Але за його словами, чи буде нею користуватись «Інженерний корпус» — ще невідомо, бо все треба зважувати. 

«Звучить гарно», — сказав, почувши про ініціативу Андрій Влох, засновник та інвестор Robotrack. Проте, і він сумнівається, що ж буде на практиці. «Наприклад, я замовлю деталі на дрони на 1 млн грн, з них своїх коштів витрачу 200 000 грн, а банк дасть кредит 800 000 грн, місто його погасить одразу?» — ставить питання виробник.

Олександр Чендеков, колишній керівник компанії «Укрджет» (виробник БПЛА «Бобер») та співзасновник стартапу FoxFour.ai, вважає, що суттєві зміни навряд чи відбудуться. «Держконтракти авансуються, тому ініціатива принципово ситуацію не змінить», — говорить він. Крім того, за словами виробника, треба дивитися детально на умови програми, бо — диявол у дрібницях. З ним погоджується і Максим Левківський, за його словами, ризики, напевно, стануть зрозумілі під час підготовки договору.

На питання, чи готова компанія, як виробник дронів, працювати на запропонованих умовах фінансово-кредитної підтримки, Ігор Криничко, голова наглядової ради виробника БПЛА Skyassist, відповів, скоріше ні, чим так. 

«Адже насправді — це банківський кредит на дуже непоганих умовах. Але, кредит з усіма умовами, які зазвичай пропонують банки. Тобто багаторічна прибуткова діяльність, ліквідна застава, великі фінансові обороти тощо», — говорить керівник Skyassist. 

Якщо «дивитись ширше»

Рішення Київради можна сприймати або як окремий факт, або ж дивитись ширше, системно, як пропонує Юрій Домбровський, директор і співзасновник школи SpecAero, директор, співзасновник «Юкрейн Роботікс», розробник БПЛА «Шкіпер». За його словами, як окремий факт — це рішення цікаве. «Нарешті, хоч якийсь рух можновладців на зустріч виробникам БПЛА в умовах війни. Принаймні виглядає таким», — говорить Юрій. Але, за його словами, якщо дивитись ширше, то видно наступні складнощі:

  1. По-перше — прийняте рішення гарне та потребує додаткового фінансування. А цього фінансування може і не бути. Вірогідність того чи будуть ці додаткові кошти, мабуть, знають у самій Київраді. І, якщо шанси мізерні, то рішення чистий популізм.
  2. По-друге, це мізерні кроки на фоні можливих і потрібних, які б державні органи влади й ОМС мали б здійснити вже рік назад.
  3. По-третє, саме у цьому контексті, таке рішення Київради сприймається ще і як крок політичної конкуренції між центральною владою та Київською міською — ну, щоб на фоні системної бездіяльності центральної влади спробувати продемонструвати бодай якусь ефективність в цьому напрямку на рівні столиці. У цілому, якщо і так, то це теж добре. Можливо, політична конкуренція лише і може бути рушієм тямущих рішень в нашій країні.

Але, за словами виробника, якщо пан Кличко активізує політику підтримки виробників, то це, безумовно прогресивний підхід, який підштовхне й інших можновладців до таких кроків.

«Спостерігаємо. Ми завжди відкриті до співпраці й будемо раді залученню у розбудову підтримки й навчальних центрів операторів БПЛА і виробничих цехів», — підкреслив Юрій Домбровський.

Крім того, говорячи про інші складнощі програми, як пояснює Ігор Криничко, кошти потребують насамперед молоді підприємства, які розробляють щось нове, а відповідно, не мають нерухомість для застави (банки обладнання не беруть), великі фінансові обороти тощо. Тобто ці кредити, хоч й дуже дешеві, не для молодих компаній. 

«На жаль, у нас і досі відсутні інвестиційні банки. Ми все ще маємо просто великі ломбарди. Тобто така пропозиція підходить виключно для достатньо великих та спроможних компаній. Я не бачу, щоб така форма допомоги могла дати поштовх для якогось розвитку молодим і перспективним командам», — підкреслює він. За його словами, в цій ініціативі він бачить більше допомогу фінансовим установам, а не розробникам інноваційних рішень.

Варіанти та пропозиції

Набагато більше користі було б, якщо такі кошти пішли не на гарантовані прибутки банківської сфери, а на грантові програми для розробників, говорить Ігор Криничко. «Колись міністр Фьодоров казав про необхідність „сіяти гроші“. Це була правильна думка. Навіть якщо з 10 проєктів тільки 1 дасть перспективне рішення, завдання такої програми буде виконане», — акцентує він. Тому з державницької погляду, як підкреслює виробник, ці кошти мають піти у високоінтелектуальні галузі у вигляді грантів.  

Крім того, вже давно можна і треба було б, як пропонує Юрій Домбровський:       

  • надавати державну допомогу у закупівлі й доставці компонентів на дрони й БПЛА з тим, щоби робити це централізовано, швидко і з меншими витратами грошей і часу на логістиці та митниці;
  • сфокусувати місцеві бюджети на розбудові виробничих потужностей, бо це і розвиток індустрії на потреби фронту, і робота для мешканців / ветеранів бойових дій, і податки в місцевий бюджет тощо;
  • формувати й реалізовувати політику грантової підтримки інноваційних технологічних стартапів / розробок;
  • врешті можна було вже доєднувати тямущих дієвих виробників у щось на кшталт консорціуму комунальних підприємств та через це, бронювати, працівників інженерно-технічного напряму. 
  • Джерело: dev.ua

    Оставьте ответ

    Ваш электронный адрес не будет опубликован.