В пошуках 500 млрд грн. Які податки таки точно зростуть в Україні і що Гороховський, Конотопський, Климов та Бородатюк пропонують Шмигалю та Гетманцеву | dev.ua

В пошуках 500 млрд грн. Які податки таки точно зростуть в Україні і що Гороховський, Конотопський, Климов та Бородатюк пропонують Шмигалю та Гетманцеву

В середу члени Ради підприємців — співзасновник monobank Олег Гороховський, голова Федерації роботодавців (ФДМУ) Дмитро Олійник, голова наглядової ради Ajax Олександр Конотопський, співвласник компанії Biopharma Констянтин Єфіменко, співзасновник «Нова пошта» Вячелав Клімов, засновник Netpeak Group Артем Бородатюк 2,5 години намагалися переконати Голову Офісу президента Андрія Єрмака, премʼєр-міністра Дениса Шмигаля, першу віцепремʼєрку Юлію Свириденко, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр оборони Рустема Умєрова, голову податкового комітету парламенту Данила Гетманцева у тому, що запропонована раніше владою модель підвищення податків може бути вбивчою для бізнесу та економіки України. 

Залишити коментар

В середу члени Ради підприємців — співзасновник monobank Олег Гороховський, голова Федерації роботодавців (ФДМУ) Дмитро Олійник, голова наглядової ради Ajax Олександр Конотопський, співвласник компанії Biopharma Констянтин Єфіменко, співзасновник «Нова пошта» Вячелав Клімов, засновник Netpeak Group Артем Бородатюк 2,5 години намагалися переконати Голову Офісу президента Андрія Єрмака, премʼєр-міністра Дениса Шмигаля, першу віцепремʼєрку Юлію Свириденко, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр оборони Рустема Умєрова, голову податкового комітету парламенту Данила Гетманцева у тому, що запропонована раніше владою модель підвищення податків може бути вбивчою для бізнесу та економіки України. 

Навіщо владі підвищувати податки

Представники Уряду та Міноборони, пояснили критичну потребу збільшити військові видатки цього року на 500 млрд грн:

60% — це виплата зарплат військовим;

40% — це зброя, техніка та інші критичні витрати. 

Отримати 500 млрд планується з різних джерел:

майже ¾ — це збільшення внутрішніх запозичень, а також перевиконання діючих доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації економіки;

близько ¼ — це перегляд податків.

Що пропонує бізнес

Підприємці висунули владі кілька основних тез і пропозицій:

1. Основна гіпотеза та побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект після якого податків буде збиратися навіть менше, ніж зараз.
2. Поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів — не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма.
3. Економічна мобілізацію, яка може принести мільярди гривень до бюджету.
4. Запитували, чому сьогодні імпортерам у країні живеться краще, ніж експортерам при глибоко негативному сальдо зовнішньої торгівлі.
5. Поставили низку інших питань від лібералізації ринку віртуальних активів до продажу майна, конфіскованого у рашки.

Відповідано, як пише Forbes, їхні пропозиції зводилися до: 

боротьби з заробітною платою у «конвертах»;

боротьби зі схемою оптимізації податків, через множення компанією великої кількості ФОПів; 

проведення ревізії серед бізнесу з приводу того, хто менше платить податків, ніж середній показник по галузі, та стимулювання їх платити більше; 

детінізація митниці (боротьба з контрабандою). 

Також серед пропозицій, які лунали від Ради підприємців, була відмова від програми «українського кешбеку», яку на початку року запропонував запустити президент Володимир Зеленський. За різними моделями «кешбек» може коштувати бюджету від 1 до 3 млрд грн цього року. А також скорочення бюджетних програм, які не можуть освоїти кошти. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа в інтервʼю «ЕП» зазначила, що 41 програма на суму близько 20 млрд грн за шість місяців поточного року не змогла освоїти відведені їм кошти. 

Ще одна пропозиція — Нацбанк не має робити валютні інтервенції та тримати гривню, а потрібно спрямувати цю валюту на армію, переконує співрозмовник, присутній на зустрічі. «Це мало зрозуміла ідея, бо це гроші Нацбанку і в його політику не можна втручатися, це соціальна стабільність», — додає він. 

Пришвидшена девальвація — це не той інструмент, який варто застосувати, бо він може викликати неконтрольовану інфляцію, погоджується інший співрозмовник. 

Підвищення уникнути не вдасться

Податки неминуче будуть підвищені, розповіли Forbes три учасники зустрічі. Найбільш дискусійний податок, який обговорювали на зустрічі — 1% військового збору для юридичних осіб від будь-якого доходу.

Інший — ставка військового збору з зарплати найманих працівників, яка у разі прийняття документа зросте з 1,5% до 5%. 

Один з варіантів, який потенційно розглядається — підвищення податку на додану вартість (ПДВ), кажуть два учасники зустрічі. 

Подальші консультації продовжуватимуться у профільному комітеті Ради, кажуть два співрозмовники.  

Джерело: dev.ua